Сумно ялиночці
У ліску самій,
Темно, невесело
Голочці малій.
Ми її кличемо:
«Ти іди до нас,
Вже новорічная,
Нічка почалась!
Ми тебе вдягнемо
В блискітки ясні,
З неба дістанемо
Зорі золоті.
Будеш красунею
Ти у дітвори.
Зайчика, білочку
З лісу приведи.
Ми тебе просимо —
Вогники вмикай.
З нами, ялиночко,
Свято зустрічай!»

Всі поснули, час прийшов,
Світом йде дрімота.
Сон усіх
Нас знайшов.
Спати всім охота.

Зорі сяятимуть нам,
Небо ними вкрито,
Щоб і сон
Добре знав,
Де йому ходити.

Місяченько угорі
Хмари колисає,
На землі
Дітворі
Пісеньки співає.

Дме легенький вітерець,
Присипляє квіти,
Щоб цвіркун-
стрибунець
Мав де відпочити.

Позіхає світлячок,
Обійняв ліхтарик.
Не повзе
Слимачок,
Не дзижчить комарик.

Всі поснули, час прийшов,
Стало тихо-тихо…
Сон вночі
Нас знайшов,
Вдень — зустріне втіха!

Раз-два-три-чотири-п’ять!
Пальчики пішли гулять.
Сіль розсипали по столу,
Розлили варення знову,
Олівця зламали,
Книжечку порвали.
Раз-два-три-чотири! —
Що ж ви наробили?

Та не тільки — раз-два-три! —
Наші пальчики для гри.
Хоч вони іще маленькі,
А вже вміють багатенько.
П’ять на лівій!
П’ять на правій! —
Скласти іграшки на лаві.
Квіточку полити,
Ґудзика пришити,
Підклеїти книжку,
Застелити ліжко.

Раз-два-три-чотири-п’ять!
Вправні пальчики в малят.

Гралися ми ранок цілий,
Коли раптом — зголодніли.
Кашу почали варити:
То мішати, то солити,
Масла додали до каші,
А ще добрих жартів наших.
Цілий всипали мішок
За́бавок і пісеньок.

Стільки каші наварили!
Нею глечика набили,
Ночви, мисочку і чашку.
Чарівною вийшла кашка!
Досхочу усі наїлись,
Трохи і тобі лишилось.
Підставляй, малятко, жменьку,
Кашку покуштуй смачненьку!

Зранку-зра́ночку
Хто покликав сонечко,
Хто збудив Оксаночку?
Пташечки веселі
Збудили оселю.

Сонечко гріє,
Оксаночка радіє.
У садочку за столом
Снідають усі гуртом.

Дві пінетки, ніжки дві,
Шапочка на голові.
Хто тут ходить — крок, крок, крок,
І ступа на килимок?

Хто тупоче — туп, туп, туп,
Голосно сміється тут?
Це Марічка, донечка,
Любе наше сонечко!

М’ячик кинула я в річку:
— Чи холодна в ній водичка?
М’яч не озивається,
Знай собі купається!

Ми на лавочці сиділи.
Спав мій зайчик,
Спав мій милий —
Потомились ніжечки…
Хай поспить ще трішечки.

Козеня в садочку грало,
За метеликом стрибало,
Та перечепилося,
Впало, загубилося.
Де воно, я відгадаю —
По дзвіночку відшукаю.

Запустив кораблик я
В річку неглибоку.
Перепудив жабеня,
А воно навтьоки…
Я хутчій скажу йому:
— Стрибай, друже, на корму.
Скільки хочеш покатаю,
Пасажирів я шукаю.