Хова ялиночка пакунки.
Їх розгорнемо — кожен свій.
Та це ж святкові подарунки!
Ми щиро дякуємо їй:

— Тобі співаємо, ялинко,
Ми новорічні пісеньки,
Вірші розказуємо дзвінко,
Їмо цукерки залюбки!

— Січню, січню молодий,
Де ж ти забарився?
Тож без тебе рік новий
Й досі не з’явився.

Брате, поспішай, пора!
У чому причина?
Хоче свята дітвора…
Відповів хлопчина:

— Коли стрінеться мені
Грудень — дід старенький —
Ось відразу я тоді
І примчу хутенько.

Копитцями коні б’ють
Лічені хвилини,
Новорічний йде салют
До нас — на гостину!

Якось в новорічну ніч
Дивна та цікава
Відбулася справжня січ —
Бій між оцінками.

Вийшли захищати наш
Клас, немов фортецю,
Двадцять п’ять п’ятірок аж
Та четвірок — з десять.

Проти них постала враз
Двійок ціла рота,
Попереду понеслась
Двієчна кіннота.

Одиниці ж конфеті
Зброю заряджали:
Серпантинові стрічки
Й хлопавки стріляли.

Але неуки-двійки
Не взяли фортеці.
Он на вежі, де зірки,
Гордо прапор в’ється!

Знаємо багато ми,
Вчитись нам не гірко.
Здрастуй, здрастуй рік новий
Та нові п’ятірки!

Восени заснув їжак,
Хтів проспати зиму.
Спав — не спав, та відлежав
Колюченький спину.

Вийшов бідний із нори
Боки розім’яти,
Коли дивиться — згори
Пада м’яка вата.

«Ось перину би таку!
Спав би аж до літа…»
Він замовив павуку
Напірничок зшити.

Вправні лапки в павука —
Буде вже перина!
Не болітиме колька́
Їжачкова спина.

Кіт руденький любить зиму.
Білосніжну, срібно-сиву.
Кіт сіренький — навпаки —
Сніг не любить, невтямки
Котику: зима мете —
Чистоту нам наведе.
Як же гарно на землі!
Ось і віничок зими.

Хоч Ганнуся ще мала,
А вже вихователька.
Дитсадочок завела —
Групу волохатеньку.

Три смугастих котенятка
Поскладали рівно лапки.
А паця пручається,
Хитро усміхається.

Не складає лапочки,
Бо у неї — ратички.

Наш баранчик
Дуже чемний,
І такий, нівроку,
Вчений.
Знає букви —
Цілих дві:
«Бе», «ме» — мекає
Собі.

Хоч не може він
Писати,
Вміє
Олівця тримати.

То нічого, що в зубах!

Ганнуся вчиться малювати:
Намалювала маму, тата,
Будинок, деревце, дзвіночки,
Гаряче сонечко в куточку.
А тато донечці і радить:
— Нам дощик також не завадить,
Бо дуже вже спекотно нині —
На небі жодної хмарини…
Ганнуся пензлика вмочила
У синю фарбу й посадила
На аркуші велику пляму.
А вийшло чудисько з рогами…
— Не бійся, донечко, його,
Бо ж намальоване воно!

У неділю на базарі
Кузьки голки продавали.
А їжак до їжачихи
Промовляє: «Що за лихо!
В нас тих голок — став гати.
Більше нам не понести».
Їжачиха з ним не згодна:
«Не прості це голки — модні,
Намистинки, бач, на них…
Звуть булавочками їх!»

Як на нашій кухні гамір
Вчинився —
З булочкою бутерброд
Одружився.

На весіллі чашки з чаєм
Гуляли,
Та з виделками ножі
Танцювали.

А Ганнусенька варенички
Їла,
Булочку із бутербродом
Хвалила.

Булочка
Та зі скоринкою!
Бутербродик
Та із шинкою!