Це безглуздо — страждати. Коли ти тримаєш
В оболонці своїй все найкраще, що має
Кожна в світі істота, допоки жива…
Має змогу на древні, як всесвіт, права:
Знати душу свою, жити в злагоді з нею,
Про безсмертя згадати своє неземнеє.
Можна жити без смерті, та мало хто з нас
Усвідомив, навіщо… Забути про час,
Як про давню, шкідливу й нав’язану звичку.
Час навряд чи лікує, і двічі у річку
Увійдеш, адже час — це не вимір життя,
Просто виверт слабких уникати биття,
Просто звичка на когось чи чогось списати
Помилки свої, лінь щось в собі поміняти,
Власне недорозвинене мислення й стан
Інфантильної гри у життя…
Перестань
Помирати і двічі у річку ногою
Увійдеш, якщо стане свідомість рікою…

28 березня 2019 р.