В провінційне містечко,
Де жили Ви дитятком,
Навесні із Парижа
Надійшов туалет.
Ви в цій сукні печальній
Видавались Орлятком,
Були схожі на герцога,
На казковий портрет.

У цій сонній дірі Ви у мріях дерзали
Про бали, про пажів, про кортежі карет
І про те, як в палаючім давнім Версалі
З мертвим принцом танцюєте Ви менует…

В цьому сонному місті балів не бувало,
Не було навіть просто пристойних карет.
Час спливав, Ви поблякли, і сукня зів’яла,
Ваша сукня розкішна «Мaison Lavalette».

Та недавно здійснилися мрії немислимі,
Була вдягнута сукня, фіалки цвіли,
І якісь невідомі, за Вами надіслані,
В катафалку по вулицях Вас повезли.

І на конях сліпих тріпотіли плюмажики,
Навіть попик був дуже люб’язним — ти ба!..
Отже, Ви в бутафорськім смішнім екипажику
Прокотились до Бога на бал.

1917
Кисловодськ