В лісі раптом тихо стало.
Сонечко за обрій впало.
Місяць вийшов уночі,
В небо ріжечки вмочив.

На деревах листя вщухло,
І стара сова оглухла,
Бо заснула у дуплі —
Добре спати у теплі!

Тільки чутно лиш сосну,
Їй і досі не до сну —

Шишечки-діточки
Осідлали гілочки!

І прохають любу неньку
Погойдати їх тихенько!