Киця з котиком гуляють,
По подвір’ях заглядають:
Де не сплять ще діточки,
Туди заходжають
І маленьких колисають,
І сердешних присипляють.

Та у котиків (так вже сталося!)
Зла хазяйка і дуже свариться.
— Повертайтеся додому, — каже, —
Мій синочок ніяк не ляже,
Не засне, не вкладеться,
Бо Неслухняном зветься!

Але котик-муркотик і кішечка
Не бояться хазяйки анітрішечки!
І завжди вони раді завітати
До слухняного і доброго дитяти.