У кудлату копицю вазона
Я занурю долоні тремкі,
Щоб сховати свій відчай прозорий
У приречених рухах руки —
Не торкатися Вас… навіть в танці.
«Не» і «не»… і підсилене «ні»…
Між травинок покручені пальці.
Та як квітне вазон на вікні!