переклад
Застуджена весна. Слабкий, безхлібний Крим.
Як і за Врангеля, такий же винуватий.
Земля у колючках, дрантя — на латі лата,
Такий ж квасненький і щораз кусючий дим.
Все та ж далечина сплива у моря шум,
В мізерно випнутих бруньках стоять дерева,
Неначе зайди, й пожаліти конче треба
Мигдаль, якого прикраша пасхальний глум.
Природа й та не впізнає свого лиця,
Жахливі тіні України та Кубані —
На повстяній землі голодні поселяни
Боронять хвіртку, що без клямки… без дверцят…
2019