переклад
Безсонниця. Гомер. Вітрила натяглись.
Я список кораблів здолав наполовину:
Цю довгу вервечку у вирій журавлиний,
Що над Елладою зіп’ялася колись.
Мов журавлиний клин назустріч чужині, —
О, царські голови, запінені черлено, —
Куди рушаєте? Коли б то не Олена,
Що в Трої вам отій, ахейці запальні?
І море, і Гомер — в любові без упину.
Кого ж бо слухати? І ось Гомер мовчить,
І чорне море красномовно так шумить
І з важким гуркотом до узголів’я рине.
2019