Мої світи десь близько…з підвіконня
Їх видно…он краєчок голуби
Щоранку топчуть. Бачу я спросоння,
Як гало снів зникає навкруги.

Ряба імла осіннього зітхання
На позіхи бере замерзлий люд…
Моїх рядків ліричне хайкування
Обладнує незримий п’ятий кут.

Сліпуче від закоханості небо
Атлантами здіймаємо удвох…
І в музиці, ще з райської потреби,
Розкошами лоскоче вухо Бог…

Мої світи!
І ти із них!
І ти!

2006