Як дивно у кошіль
«вдяглась» садовина,
притримали кришталь
роси до Спасу квіти,
все грубшає садок —
уся деревина
до свого свята свят
зуміла обважніти

і радо віддає
нектарну стиглу суть,
свій найсолодший сенс —
мету свого цвітіння…
Її провідники —
до церкви люди йдуть
під цей жертовний дріб
сухого маковиння.