Пий, моя дівчинко, пий, моя доленько,
Це поганеньке вино.
Ми дуже схожі — ми вбогі і втомлені,
Щастя обом не дано.

Нас обманули, брехнею обплутали,
З нас вимагали чуття…
Хитро й підступно, так тонко заплутали,
Та не дали забуття!

Пий, моя дівчинко, пий, моя доленько,
Це поганеньке вино.
Ми дуже схожі — ми вбогі і втомлені,
Щастя обом не дано.

Випили нас, як вино із бокалів —
Світлих тебе і мене.
Ось чому пісні мої із печалі,
Ось чому ми як одне.

Пий, моя дівчинко, пий, моя доленько,
Це поганеньке вино.
Ми дуже схожі — ми вбогі і втомлені,
Щастя обом не дано.

Душі в нас, як рукавички, поношені,
Нам слід мовчати весь час!
В ліжко велике рукою безбожною
Вкинуто, вчавлено нас.

Пий, моя дівчинко, пий, моя доленько,
Це поганеньке вино.
Ми дуже схожі — ми вбогі і втомлені,
Щастя обом не дано.