Аліса сьогодні устигла чимало:
Вона понад річкою квіти збирала,
Вслухалась, як вітер дерева лоскоче,
Як довго із листям зеленим шепоче.

А потім дивилась на хмари низенькі,
Гойдалась на хвіртці рипливій, старенькій.
Коли вже увечері дощ накрапав,
То квітам сказала: «До завтра! Па-па!»