Назбирала я малини
Аж повнісіньку корзину.
Як додому дотягну?
З’їм-но ягідку одну.
Ягідка по ягідці,
Ягідка по ягідці —
Може легше стане,
Бо малина «тане»…
Сонечко вже припікає,
Довго стежечка блукає.
Пити хочу — дуже-дуже!
Знов поїсти ягід мушу.
Ягідка по ягідці,
Ягідка по ягідці —
Тануть мов сніжинки,
Легшає корзинка.
Спати сонечко лягає,
Ось і денце проглядає,
А на ньому червоненька
Лише ягідка одненька.
Що тут нести вже додому?
З’їм останню — та й по всьому!