Є на світі, друже мій,
Чарівна драбина.
Піднімається по ній
Уві сні дитина.

Височить небесна путь.
Аж ген-ген, уго́рі
Сни як квіточки ростуть,
На деревах — зорі!

І тремтять, і гомонять
До дитини дзвінко.
«На добраніч!» — дзеленчать,
Пестячи дитинку.

І розказують казки,
І пісні співають.
Там дитина залюбки
Й швидко засинає.

А коли з небес впаде
Сходинками зірка —
Світлячок її знайде,
Покладе в торбинку.

Є на світі сходи ті —
Це я точно знаю!
Кольорові й золоті…
Я по них стрибаю…

Бігаю, літаю,
Коли засинаю…