Що за диво Мурчик мій,
Сірий котик дорогий!
Вміє весело він грати,
Гарних пісеньок співати.
Кожушок на нім м’якенький,
А хода його легенька,
Тихі лапки, гнучка спинка,
Очка — ніби дві вуглинки.
Мурчика за те люблю я,
Більш за всі ляльки́ шаную,
Бо ми друзі нерозлучні,
Нам ніколи вдвох не скучно!