Лариса Дубас

Восени заснув їжак,
Хтів проспати зиму.
Спав — не спав, та відлежав
Колюченький спину.

Вийшов бідний із нори
Боки розім’яти,
Коли дивиться — згори
Пада м’яка вата.

«Ось перину би таку!
Спав би аж до літа…»
Він замовив павуку
Напірничок зшити.

Вправні лапки в павука —
Буде вже перина!
Не болітиме колька́
Їжачкова спина.