Лариса Дубас

Гуси зраночку гуляли,
Гусеняток рахували.
Йой! Одненького нема…
І шукають — та дарма.
Побиваються птахи,
Квилять, ходять навкруги:
«Ґел-ґел! Що там із малим?» —
«Чи не втік до лісу він?» —
Півник важно припустив.
«Ні, шуляк його схопив», —
Не погоджується качур.
А тиночком ворон скаче:
«Карр! На власні очі я
Бачив з вовком гусеня».
Гуси в розпачі: «Ой-лю!»
А індик: «Пулю-пулю!
Щоб зарадити в біді,
Слід шукати на воді…»
Гуси купкою зійшлись
І до річки подались.
Зирк! — а там собі кружля
Те загублене маля.
Гуси закричали враз:
«Ти чому пішло від нас?»
А гусятко: «Ґлю-ґлю-ґлю!
Дуже воду я люблю».