Лариса Дубас

Де споюється вітер і крило,
Звитяга й розкріпачене терпіння,
Не вимуштруване святе уміння
З отим, що здавна зветься «ремеслом»;

Де сходяться у розквіті яснім
Призначення із пуп’янком бажання —
Там зорі ближче і нема змагання,
Світи кружляють небом… І одні

Лише точаться пестощі заквітлі.
Там, де вдихаєш світло, не повітря…